• Федерація БМ
• Каторі Росія
• Хейхо
• Філіпіни Львів
• ІФОО НДЛМ
• Церква Клузів

ПЕРЕДМОВА

(Іідзаса Сюриносуке Ясусада, 20 патріарх Тенсин Седен Каторі Синто-Рю)

Я дуже радий бути свідком дебюту книги, присвяченої Тенсин Седен Каторі Синто-Рю.

Більше п'ятисот років минуло з тих пір, як Іідзаса Теісай Іенао заснував школу Тенсин Седен Каторі Синто-Рю, що є попередницею класичних японських військових мистецтв. Протягом всієї своєї історії ця військова традиція уможливила існування багатьох інших традицій і появу великої кількості справжніх майстрів фехтування на мечах. У дні сегунату Тенсин Седен Каторі Синто-Рю високо цінувалася за свою технічну досконалість і культурну значимість. Вона забезпечувала обов'язковий тренувальний курс для воїнів тих часів. Однак після другої світової війни освячені століттями військові мистецтва прийшли в занепад. В теперішній час двері шкіл класичних військових мистецтв відкриті для публіки, і традиція фехтування на мечах триває. Алі мені здається, що сучасні Кен-Дзюцу багато чого втратили в своїй суті. Така ж неповноцінність відзначається й у дусі, який дозволив би вести розвиток фехтування в правильному напрямку. Ніколи раніше не була настільки нагальна потреба передати нащадкам класичні військові мистецтва як частину культурного надбання японського народу. Мені б дуже хотілося, щоб класичні військові мистецтва так чи інакше внесли свій внесок у сучасний світ, у якому домінують матеріальні цінності.

Я переконаний, що ця книга зіграє велику роль як посередник, що дозволяє передати наступним поколінням щирий дух класичних військових мистецтв і їх цінність як культурного надбання.

Я сподіваюся, учитель Отаке буде й надалі присвячувати себе вивченню класичних бойових мистецтв в ім'я розвитку японських Бу-Дзюцу.

У завершення я хотів би виразити свою подяку за співробітництво всім тим людям, які уможливили публікацію цієї книги.

ПЕРЕДМОВА

(Отаке Рісуке)

Джерела японського військового мистецтва (гунгаку хейхо) простежуються принаймні до періоду Нара ( 645-794 рр.). У процесі розвитку японська військова стратегія випробовувала сильний вплив з боку буддизму, що виник в Індії та пришов в Японію через Китай, і японської національної релігії синто. Японська військова стратегія містить у собі також багато ідей китайської філософії, зокрема, концепції Інь та Ян і п'яти першоелементів, а також магії за допомогою особливих звукових формул. Високосинкретична природа японської військової стратегії дозволила японському народу створити чудове військове мистецтво.

У цій книзі я хочу представити читачеві традиційну школу Тенсин Седен Каторі Синто-Рю. Ця школа є джерелом більшості класичних японських шкіл військових мистецтв, і, відповідно, із цієї школи починається багато традиційних японських військових мистецтв бу-дзюцу.

Із часу кодифікації прийомів Тенсин Седен Каторі Синто-Рю пройшло вже майже шістсот років, і протягом цього довгого часу вони трималися в секреті. Дуже цікаво, яким чином настільки тривалий час прийоми могли зберігатися незмінними. Однією з відповідей на це питання буде таємність знань школи, що була закрита для широкої публіки, а також те, що фундаментальне навчання школи призиває з'єднати хейхо (військове мистецтво) з хейхо (вченням про світ). Згідно із цією доктриною, військовий закон - це закон природи.

Той факт, що Тенсин Седен Каторі Синто-Рю змогла зберегти свою чисту форму протягом декількох століть, послужив причиною визнання цієї школи національним надбанням Японії.

Коли я міркую про те, що сьогодні відбувається у світі, я можу лише шкодувати, що люди всюди занадто жадають того, що вони вважають новим, повністю зневажаючи старе. Вони ніколи не усвідомлюють, що заперечуване ними, усе більше й більше, насправді, може бути досить корисним. Проте, ця тенденція дійсно має місце у світі сучасних будо. Кількість що займаються будо росте, але лише деякі компетентні наставники намагаються передати їм щирі цінності будо. Але, що найбільш сумно, так це те, що більшість форм будо, які викладаються в цей час, сильно відрізняються за формою й за духом від класичних бойових мистецтв. Сучасні будо втратили свій споконвічний аромат і перетворилися у звичайне розважальне проведення часу для широкої публіки.

Які ж фактори визначили цю ситуацію? Одна з головних причин - це те, що сучасні представники будо знайомі лише з дуже малою частиною традиційних класичних вчень, вони розглядають будо й викладають його з погляду сучасних уявлень про фізичний устрій та, більше того, обґрунтовують цю частину організацією й цінностями західних ігор і спорту. І робиться це лише з метою зробити їхню інтерпретацію будо більш привабливою в очах закордонної аудиторії.

Крім того, ще одним мінусом у нинішній ситуації є те, що споконвічний дух класичних військових мистецтв не сприймається як частина нашого повсякденного життя, у результаті чого, класичні військові цінності перебувають у занепаді. Коли ми дискутуємо про японську історію, ми не можемо упустити з виду той факт, що військова форма правління (сегунат) складає більшу частину цієї історії. І дуже гірко бачити, як горді традиції військової культури потроху зникають. При таких обставинах цілком нормально, що я відчуваю природну потребу передати вчення Тенсин Седен Каторі Синто-Рю в його правильній формі наступним поколінням.

Недавно я довідався про спроби деяких людей відродити корю, древні школи класичних військових мистецтв. Говорячи про це, важливо, щоб ці люди пам'ятали, що їм варто дотримуватися традиційних цінностей, тобто передавати культурне надбання класичних шкіл без перекручувань, у їхніх споконвічних формах. Якщо ж навчання будо буде поширюватися без уваги до класичних принципів і цінностей, без властивого їм духу дисципліни, з думками лише про комерційну вигоду або інші матеріальні результати, то я боюся, що такий підхід завдасть непоправної шкоди традиційним цінностям класичних бу-дзюцу.

Оскільки я глибоко стурбований майбутнім класичних військових традицій, я пишу цю книгу. І, незважаючи на недолік знань і здібностей, я спробую показати вам частину класичного бу-дзюцу школи Тенсин Седен Каторі Синто-Рю, яку настільки довго приховували від очей людських.

Однак я повинен повторити, що представники цієї школи не допустять яких-небудь змін у програмі або методиці навчання, які панували протягом багатьох століть.

Користаючись із цієї можливості, я хотів би виразити мою найглибшу вдячність почесному соке (патріарх, верховний майстер) панові Іідзасі Сюриносуке Ясусаді, що люб'язно погодився написати передмову до цієї книги, а також Хаясі Ядзаемону - моєму покійному вчителеві.

Я також хотів би виразити свою сердечну подяку панові Донну Дрегеру, що є кеси (наставник) Тенсин Седен Каторі Синто-Рю, пані Синоцука Теруе та панові Нунокава Кеітиро за їхні самовіддані зусилля в перекладі мого рукопису на англійську мову. Крім того, я хотів би подякувати всім людям, які співпрацювали зі мною під час підготовки цієї книги до публікації.

Отаке Рісуке Мінамото-но Такеюки Міясимо,

префектура Тіба,

грудень 1976 р.