Школа бойових мистецтв "КАТОРІ"
Україна Івано-Франківськ
П`ятниця
18.08.2017
07:07
| RSSГоловна | Танто
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1608

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Лічильники
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

Украинский портАл

Зброя самураїв - Танто


Танто (яп. тан — короткий, то — меч) — допоміжний короткий меч самурая. «Тан то» для японців звучить як словосполучення, тому вони ніяк не сприймають танто як ніж (ніж по японські — «хоте»).

За сучасними правилами в Японії танто визнається національним культурним надбанням — одним з варіантів ніппон-то або японського меча. Виготовляти танто можуть тільки сертифіковані майстри, таких одиниці в Японії, оскільки отримати таке право дуже складно.


За правилами танто як і японський меч повинен бути виготовлений з Тамахогане і мати характерний хамон (лінія гартування японських мечів), знімну рукоятку, що кріпиться до хвостовику бамбуковими паличками і знімною круглою гардою цуба; при цьому танто повинен бути менше 30 см завдовжки (інакше це буде вже не короткий меч). Кожен танто (як національне надбання) повинен бути ліцензованим, у тому числі і знайдений історичний танто. При цьому виготовлені в масовому порядку танто часів Другої світової війни з серійної сталі ліцензуванню не підлягають і знищуються, оскільки не мають культурної цінності, оскільки не мають нічого спільного з національною традицією, а є спадщиною мілітаристського минулого.


Танто використовувався тільки як зброя і ніколи як ніж, для цього існував кодзука, що носиться в пару до Тан-то в одних піхвах.
 Танто має односторонній, іноді двостороннє лезо завдовжки від 15 до 30 см (тобто менш одного сяку; 1 сяку = 30,3 см).

Вважається, що танто, вакидзаши і катана – це фактично «один і той же меч різного розміру». Перші танто з'явилися в епоху Хейан (794 – 1185 р.р.) і були позбавлені яких–небудь ознак художності. У ранню епоху Камакура (1185 – 1333 р.р.) почали з'являтися високоякісні, майстерно виконані зразки, створені, наприклад, знаменитим Есиміцу (найвідомішим майстром, який робив танто). Виробництво танто, що досягло значних величин в епоху Муроматі (1336 – 1573 р.р.), різко впало в період Синто («нових мечів»), і танто цього періоду досить рідкісні. В період Си–синто («нових нових мечів») на них знову виник попит, і виробництво виросло, проте якість їх невисока.


Танто куються зазвичай в стилі хирадзукурі, тобто плоскими, без ребра жорсткості. Деякі танто, що мали товстий тригранний клинок, називалися ероїдоси і були призначені для того, щоб протикати лати в ближньому бою. Танто використовувалися здебільшого самураями, але його носили і доктори, торговці як зброя самооборони — власне це короткий меч. Жінки вищого світу деколи також носили маленькі танто, які називалися кайкен, в поясі кімоно (обі) для самозахисту. Крім того танто використовується у весільній церемонії царських персон і до цього дня.

Іноді танто носили як сето замість вакидзаши в дайсе.


Олег Почигайло © 2017 e-mail: olegp_if@mail.ru Сайт створено у системі uCoz